Блимнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блимати.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. 2) Раст. Angelica silvestris. Cм. Дзенґель.
Карбівничий, -чого, м.
1) Кладущій клейма.
2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Я тут у лісі карбівничим.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку.
Савити, -влю, -виш, гл. Праздновать день св. Саввы. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Срібнолюбний, -а, -е. Сребролюбивый. Не був срібнолюбний.
Стовковище, -ща, с. = стовквище.
Чукати, -каю, -єш, гл. Забавлять дитя, подбрасывая на рукѣ. Давай дитину підіймать і чукать.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
