Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелевач

Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВАЧ"
Гись меж. Призывъ для курей. Лем. 408.
Дрібча́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Рк. Левиц.. Cм. дрібковий.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Калинина, -ни, ж. Калиновое дерево.
Кобильчина, -ни, ж. Плоховатая кобыла.
Крівавити, -влю́, -ви́ш, гл. Окровавлять.
Лагідно нар. Мирно, кротко, тихо, мягко, дружелюбно; нѣжно. Через що коти гризуться з собаками і... не живуть лагідно? Грин. І. 7. Покірно вклонився... і відказав лагідно. Г. Барв. 333.
Наді́йний, -а, -е. Надежный.
Поборгувати, -гую, -єш, гл. Дать въ долгъ. Ще арендар поміркує, нам горівки поборгує. Чуб. V. 1094.
Червотока, -ки, ж. 1) Насѣк. Anobium. Вх. Пч. І. 5. 2) Изъѣденный червями. Сироїжки такі тобі червотоки. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.