Вивагом нар.
1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага.
2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать.
Зди́хатися, -хаюся (шуся), -хаєшся (шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Не здихався біди.
Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Колобродити, -джу, -диш, гл. Куралесить. Еней тут добре колобродив і всіх на чудо потрошив. Цілу нічку колобродить, за собою челядь водить.
Млі́йка, -ки, ж.? Ристю, кониченьки, ристю! Їдемо за користю червоною да млійкою з молодою да невісткою.
Напеле́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться.
Напрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. напрова́дити, -джу, -диш, гл. 1) Наводить, навести, направлять, направить на что. Напровадив його на п'яну дорогу. 2) Наводить, навести много. Напровадив гостей повну хату. 8) Наговорить многое. Язиком намолов та напровадив усякої нісенітниці.
О II, пред. 1) Съ винительнымъ падежемъ: а) = об 1 (рѣдко и лишь въ литературн. языкѣ). О мур старою головою ударилась і трупом пала. б) при обозначенія времени: въ. О той час; о сю пору. ; в) при обозначенія мѣры: на. О єден сажень довший. О два роки молодший. г) обозначаетъ цѣль, къ которой направлено дѣйствіе: о, за. Боротися, дбати о що. Тяжко о хліб. Cм. про. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) = об 2а. Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Петрі бистрії ріки-озера замерзати, об Різдві калина в лузі процвітати. 3) = об 2б. О шести ногах.
Перевершити Cм. перевершувати.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
