Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Ветуля, -лі, ж. = ватуйка.
Виграбки, -ків, ж. мн. Мелкія части соломы и колосьевъ, остающіяся послѣ молотьбы.
Горя́льня, -ні, ж. = Горільня. Колись іде Василь до горяльні.
Задобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Город Сороку у неділю рано (в) задобіддя взяв.
Причаровувати, -вую, -єш, сов. в. причарувати, -ру́ю, -єш, гл. Привораживать, приворожить, приколдовать. Дівчинонька козаченька та й причарувала.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл.
1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить.
2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ.
3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє.
Филозофія, -фії, ж.
1) Философія. Його наука була филозофія.
2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати.
Чавучити, -чу, -чиш, гл. = чавити. Чавучив дорогою.
