Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелетя

Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕТЯ"
Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить. Уман. І. 240.
Відгорнути, -ся. Cм. відгортати, -ся.
Повгадувати, -дую, -єш, гл. Угадать (о многомъ).
Позбудовувати, -вую, -єш, гл. Построить (во множествѣ).
Позіцунок, -нка, м. Родъ заплаты изъ куска овчины съ шерстью, прикрѣпляемый кожевниками въ томъ мѣстѣ, гдѣ на выдѣлываемой овчинѣ находится лысина. МУЕ. I. 75.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
Умести, -ту, -теш, гл. Замести. занести (снѣгомъ). Стоїть копиця на току, тіки верх видно, а то вся вметена. Черн. г.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.