Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили».
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Скот вигонила із города.
Лепе́тя, -ті, об. Болтунъ, болтунья.
На́до пред. = над = наді. А надо дверьми сам Господь стоїть.
Охаблений, -а, -е. Никому ненужный, отъ котораго каждый хотѣлъ бы избавиться. дідько охабле́ний. Окаянный, проклятый чертъ.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Старенна старість — глубокая старость.
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка.
Тигод, -да, м. = тигитка.
