Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щуплий

Щуплий, -а, -е. Невзрачный, щуплый, худой, тонкій. Був на од льоті хуторок, було в нім щупле будування. Котл. Ен. Щуплий колосок. Н. Вол. у. Щуплий чоловік. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУПЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУПЛИЙ"
Байдачник, -ка, м. Рабочій на байдаку.
Ґа́йда, -ди, ж. 1) Родъ пастушьей свирѣли. Вх. Зн. 13. 2) Волынка. Вх. Зн. 13. Ум. отъ 1 и 2 знач. ґайдиця, ґайдичка. Вх. Зн. 13. 3) Плохая собака. Вх. Зн. 13. 4) об. Негодникъ, негодница. Желех.
Допи́тливий, -а, -е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
Дорі́жний, -я, -є. Дорожный.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Кавунник, -ка, м. Торговецъ арбузами.
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Миша́стенький, -а, -е. 1), Ум. отъ мишастий. 2) Малорослый, съ мелкими чертами лица (о человѣкѣ). Мнж. 186.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Творити, -рю́, -риш, гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУПЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.