Виникати 1, -каю, -єш, сов. в. виникнути, -ну, -неш, гл.
1) Возникать, возникнуть, появляться, появиться, выходить, выйти. Перед матінков Божов ружа проквітаєш, а з тої ружи пташок виникаєш.
2) Слѣдовать, послѣдовать.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне.
Гідність, -ности, ж. Достоинство.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Зві́шувати, -шую, -єш, сов. в. зві́сити, -шу, -сиш, гл. Свѣшивать, свѣсить.
Навида́тися, -да́юся, -єшся, гл. Наглядѣться, насмотрѣться. З ким люблюся — не наговорюся, з ким кохаюсь — не навидаюсь.
Саморідний, -а, -е. 1) Самородный, естественный, натуральный. Саморідна віспа.
2) — дна дитина. Незаконнорожденный ребенокъ.
3) — дне зілля. Раст. = пісочник.
Товарина, -ни, ж. Одна штука рогатаго скота. Землю, славою покриту, топче товарина. Ум. товари́нка, товаринонька, товариночка.
Усок, -ска, м. Ум. отъ ус.