веретиння

Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.

Випадкові слова

Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.

повністю...

Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.

повністю...

Степок, -пка, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.

повністю...