вередуха

Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.

Випадкові слова

Спритискувати, скую, -єш, гл. Тѣснить. Вх. Зн. 66.

повністю...

Прогулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Прогуляться. Позвольте, каже, мамо, у садочку прогулятись. Рудч. Ск. І. 98.

повністю...

Напі́льжити, -жу, -жиш, гл. При устройствѣ сплавного плота гуцулами: на два дерева, положенныя около берега поперегъ рѣки, уложить одно возлѣ другого деревья, которыя затѣмъ сбиваются въ плотъ. Шух. I. 181.

повністю...