розбір
Розбір, -бо́ру, м. Разборъ, различіе. Нікому нема розбору, не вважають нікого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 31.
Том 4, ст. 31.