розбіяка
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 32.
Том 4, ст. 32.