провина
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. За яку провину у холодну посадили його? То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Том 3, ст. 459.