провидіти
Провидіти, -джу, -диш, гл. Прозрѣть. Ту є на долині така керниці.... що й аби темний у ні умивсі, то би провидів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 459.
Том 3, ст. 459.