проглядати
Проглядати, -да́ю, -єш, сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл. 1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. 2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають. 3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Том 3, ст. 461.