Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно.
Бондарченя, -няти, с. Ребенокъ бочара. Ум. бондарченятко, бондарчатко.
Вузенький, вузесенький, -а, -е., Ум. отъ вузький.
Дим, -му, м. Дымъ. Стид не бим, очей не виїсть. Хто вітру служить, тому димом платять. Намітка як дим тоненька. По за лугами дими стовпами. Ой то не дими, то з коней пара. Ди́мом пішло́ , — взяло́ся. Сгорѣло. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки, виглядають із за печищ білії хатинки. Ум. Димо́к, димо́чок. Вітер повіває, димок пошибає, а між тим димочком ластівка літає.
Забри́зкати, -ся. Cм. забризкувати, -ся.
Показанщина, -ни, ж. 1) Плата отъ винокуреннаго котла. 2) Особничество, отдѣленіе себя отъ общества.
Поклоччити, -чу, -чиш, гл. — прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю.
Рицарювати, -рюю, -єш, гл. = лицарювати.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Терем, -му, м. Теремъ. Дивиться, — такі тереми стоять гарні та високі на улицю вікнами. Ой там на горі в новім теремі, там рано засвічено. Ум. теремець, теремок.
