Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відміна

Відміна, -ни, ж. 1) Измѣненіе, перемѣна. 2) Отличіе. У нас на Вкраїні.... не всюди однаково говорять.... не велика, воно, правда, і одміна. О. 1862. І. 70. Служки, доношуючи після своїх панів стареньку їх зобуву, пришивали до не? для одміни чорні пришви. Ном. № 7334. 3) Варіантъ. Є ще сім відмін сієї приказки. Ном. № 10854. 4) Выкупъ. «Турчин-турчинойку, не губъ мене молодойку, їде мамця відмінити, не даст дна мі загинути». Одмінойки та й не стало: дівча гірко заплакало. АД. І. 100. 5) Уродливое дитя, больное англійскою болѣзнью. Чуб. І. 130. Народъ считаетъ такого ребенка чертенкомъ, которымъ подмѣнили человѣческое дитя. Cм. відмінок. КС. 1883. ѴІ. 372. Ум. відмінонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІНА"
Арті́ль, -лі, ж. Артель. Рудч. Ск. II. 172. Рудч. ЧП. 32.
Гибель 2, -бля, м. = гембель. Шух. I. 87.
Заборо́тати, -таю, -єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Наклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. накли́кати, -кли́чу, -чеш, гл. 1) Призывать, призвать. Журбою не накличу собі долі. Шевч. 2) Называть, назвать, созывать, созвать. Накличу веселих гостей. Левиц. І. 202. Налітайте, воріженьки, — сам вас накликаю. К. ЦН. 308. 3) При помощи чародѣйства заставлять, заставить появиться. Стара (відьма) молоко наклика, а дочка посуду підставля. Мнж. 134.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне. Черк. у.
Печура, -ри, ж. = печера 2. Браун. 6.
Позазнавати, -знаємо, -єте, гл. Испытать, извѣдать (о многихъ).
Позапихати, -ха́ю, -єш, гл. Запихнуть, засунуть (во множествѣ). Позапихав злидні в боклаг. Драг. 414.
Смачно, смашно, нар. Вкусно. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967. Переносно: пріятно, удобно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90. Ум. смачненько, смашненько.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.