Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлюдок

Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДОК"
Бичушка. Клички быка.
Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. випікати очі. Переносно: колоть глаза. Левиц. І. 368.
Гре́к, -ка, м. Грекъ. Ном. № 12326.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883) 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала. Ном. № 12172.
Льоне́ць, -нця́, м.дикий. Раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.
Пороставати, -таю́, -єш, гл. Растаять (во множествѣ). Сніг уже скрізь пороставав. Кіевск. у. Усі річки вже пороставши. Харьк. у.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Прищавити, -влю, -виш, гл. = причавити. Днищем прищавила. Г. Барв. 520.
Хрестний, -а, -е. Крестный. Жиди у Юди Христа купили, на смерть хрестную осудили. Чуб. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.