Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відлюдок

Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛЮДОК"
Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Визганяти, -няю, -єш, гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль! Н. п.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика. Зміев. у.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів. Сумск. у.
Обжирливий, -а, -е. Обжорливый.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Ренджиґло, -ла, с. Задница. Одвернув, як циган ренджиґло. Ном. № 11333.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛЮДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.