Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відливати

Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Гол. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Мир. Пов. II. 120. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів. Г. Барв. 205.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДЛИВАТИ"
Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Висповідь, -ді, ж. Исповѣдь. Харьк.
Дріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Н. п.
Закаля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Запачкать. Він оставсь на дворі, закаляв чобіт. Рудч. Ск. І. 67.
Карбас, -су, м. Большая весельная лодка для прибрежнаго плаванія въ морѣ. Левч.
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1. Желех.
Стрижій, -жія, м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.
Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.