Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шлюбити

Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 504.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЮБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЛЮБИТИ"
Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Височенько нар. Ум. отъ високо.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить. Ном. № 12355.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Нате Cм. на.
Поскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Повизжать.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.  
Салмаш, -ша, м. Помощникъ овечьяго пастуха, чабана. Херс. г.
Уляговина, -ни, ж. = улоговина. На вулиці скрізь по уляговинах стоїть вода. Лохв. у.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста. Вас. 158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЛЮБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.