Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде.
Видурити. См. Видурювати
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години.
Зашква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зашква́рити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). 4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ).
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. Невгарен і люльки запалить.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили.
2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде.
Сьомак, -ка, м.
1) Семилѣтка (о людяхъ и животныхъ).
2) Монета въ семь коп. ассигнація ми или въ 2 коп. серебромъ.
Тверджа, -жі, ж. Твердь, твердыня. Будь мені за гірню скелю, стань за тверджу недвижиму.
