Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове.
2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило.
Гладій, -дія, м. Инструментъ для обточки ступицъ.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. Деся́тничок.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. 2) = журавель 2. Ум. жура́вчик.
Зди́рник, -ка, м. = здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники.
Змайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Смастерить. Вже так змайструю, як самому собі. Чи ти вже, Ярино, змайструвала нам що небудь?
Ли́шок, -шку, м. = лишка 2.
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня.
Хорбак, -ка, м.
1) Худородный человѣкъ.
2) = хробак.
