Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цяця

Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. О. 1861. VIII. 8. Цяця, цяця! та й в кешеню. Ном. № 1106. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. Котл. Ен. III. 11. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Ном. № 5543. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 441.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЯЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЯЦЯ"
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила. Гол. III. 158.
Ґазди́ня, -ні, ж. Хозяйка. Гол. II. 619. Ум. Ґазди́нька, ґазди́нечка, ґазди́нонька. Драг. 407, 412. ЕЗ. V. 28.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Мушке́т, -та, м. Мушкетъ. Іде козак в Україну, мушкет за плечима. Чуб. V. 86. Ув. мушкетюга.
Нахабний, -а, -е. Нахальный, наглый.
Припин, -ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Чуб. І. 111. Шевч. 307. Алв. 20. Щоб тебе родимець побив. Ном. № 3729. Коли б йому язик родимець одібрав. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).  
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЯЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.