Винурятися, -ряюся, -єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов випурнеться і блищить проти сонця.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Надзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Назвонить. 2) Наговорить чепухи.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву.
Підморгнути Cм. підморгувати.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка.
Розгадати, -ся. Cм. розгадувати, -ся.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом.
