Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Козулька, -ки, ж.
1) Ум. отъ козуля.
2) Раст. Gentiana germanica.
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака.
Підмила, -ли, ж. Илъ.
Поколінниці, -ниць, ж. мн. = доколінниці.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Прорідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.
