Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сопокій

Сопокій, -кого, м. = супокій. За дурною головою нема ногам сопокою. Ном. № 6682.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОПОКІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СОПОКІЙ"
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Дуба́сити, -шу, -сиш, гл. Дубасить, колотить.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Морщу́н, -на, ж. = моршень. Дідови морщуни на печі зогнили.
Ошарпати, -паю, -єш, гл. = обшарпати.
Похарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Похрипѣть.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Розралити, -лю, -лиш, гл. Распахать ралом.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СОПОКІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.