Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Зайча́тина, -ни, ж. Мясо зайца.
Карус, -са, м. Осока, Carex hirta.
Описовий, -а, -е. Описательный.
Парахвіянка, -ки, ж. Прихожанка. Ум. парахвія́ночка. Та нехай знає твоя дочка, що то моя парахвіяночка, попа молодого, — священника свого.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик.
Суддя, -ді, м. Судья.
Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Ум. сумненький, сумнесенький.
Такой нар. = також.
Цябрина, -ни, ж. = цямрина.
