Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тухнути

Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУХНУТИ"
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Ди́нячий, -а, -е. Дынный. Диняче бадилля. Левиц. Пов. 370. Динячі кабачки. Мнж. 170.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Позакохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Влюбиться (о многихъ).
Покрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Увіходить Байда з побратимами і иншими козаками, всі покрівавлені. К. Бай. 94.
Рубель II, -бля, м. Рубль, денежная единица. Ум. рублик. Несу рублика золотого викупляти коня вороного. Чуб. V. 586. Ув. рубляка.
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти. Лубен. у.
Сунутися 1, -нуся, -нешся, гл. 1) Соваться. Не питаючи броду, не сунься у воду. Ном. 2) Медленно двигаться, надвигаться. Стрічкою сунулись козаки. Стор. МПр. 124.
Теслиця, -ці, ж. 1) Родъ рѣзца, которымъ вырѣзываютъ деревянныя ложки. Вх. Зн. 69. Большихъ размѣровъ — для выглаживанія внутренности корыта, уже выдолбленнаго. Шух. І. 249. 2) Плотничій топоръ. Вх. Зн. 69.
Чуботрус, -са, м. Трепка за волосы. От бидло бісове! Я йому оце доброго чуботруса дав, — нехай здоров зносе, не раз бо казав йому: ей, шануйсь мені, корись та у правді кохайсь. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.