Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Сина жаль, а дочки ще жальніше.
Комендерувати, -ру́ю, -єш, гл. Начальствовать, командовать. А пан майор молоденький на воронім коню, ворон конем вигріває та й комендерує.
Лепета́йло, -ла, с. Болтунъ, а въ загадкахъ названіе языка.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Маєш же старости мовнії.
Нерушиме нар. Не двигаясь съ мѣста, постоянно. Ми з прадіда живемо тут нерушиме.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий.
Промрячити, -чи́ть, гл. безл. Проморосить извѣстное время. Таки ж два дні вже промрячило, а тепер би й сонечку пора визирнути, а, то й покоси погниють.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав.
2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Cм. стикатися 2.
3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде.
Табака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру!
2) — во́вча. Раст. Lycoperdon Bovista. Ум. табачка.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує.
