Вечірки, -рок, ж. мн. = вечерниці. У діда дочка і в баби дочка. Так вони ходили на вечірки.
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Де́мено, -на, с. Руль. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено.
Корабличок, -чка, м. Ум. отъ корабе́ль.
Музи́чка, -ки, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion.
Павук, -ка, м. 1) Паукъ, Arachnea. — волоський. Тарантулъ. 16. 2) = павич. 3) — летючий. Бабочка мертвая голова. Ум. павучок.
Походна, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп'ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати.
Хвороба, -би, ж.
1) Болѣзнь. Що панська хвороба, то наше здоров'я.
2) Употребл. презрительно для обозначенія ничтожнаго количества. Що там і грошей тих — хвороба!
3) хворо́би тепер зро́биш, підеш и пр. Бранчивое выраженіе, обозначающее невозможность, сдѣлать, пойти и пр. Хвороби тепер у льох підеш.
Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. 2) = ціва 1. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. 4) Трубка. У пневматичної машини дві цівки або дудки. 5) Ружейный стволъ. 6) Дымовая труба. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. 8) Плечевая кость. 9) Часть олійниці. Cм. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки 11) Струя. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати.
Шалевий, -а, -е. Сдѣланный изъ шали. Я оддав би шалевий свій пояс. Шалевим поясом підперезаний.
