Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

топити

Топити, -плю, -пиш, гл. 1) Топить, потоплять. Веди мене, моя мати, та де вода холодніша, топи мене, моя мати, а що я найкращіша. Мет. 263. 2) Топить (печь). Чужу хату топить — свої очі сліпить. Шейк. 3) Плавить, растапливать, вытапливать. З вас деруть ремінь, а з їх бувало й лій топили. топити скло. Выдѣлывать стекло. Шух. І. 18. 4)молоко́. Топить молоко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТОПИТИ"
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Зарі́чча, -ча, с. Зарѣчье.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Красити, -шу́, си́ш, гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26
Начарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Наколдовать, наворожить. 2) Приколдовать, приворожить. Дівчина козаченька та й начарувала. Н. п.
Обсилкувати, -ку́ю, -єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск. ( Залюбовск.).
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ. 2) Обратиться въ солодъ.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Поп'ястися, -пнуся, -пне́шся, гл. Повиться, полѣзть. Гарбуз на тин поп'явся. Славяносерб. у. Черв'як... поп'явся. Мир. ХРВ. 48. Шлях... гадюкою поп'явся вгору. Мир. Пов. II. 49. На мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонко, як павутиння, волоссячко. Мир. ХРВ. 4.
Росп'ястиCм. роспинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.