Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Джигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно хлестнуть, ударить. 2) Сильно ужалить. Дрік як джигоне ту кобилу. Джигонула здорово гадюка.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Золінник, -ка, м. = золільник. Ум. золінничок.
Кантопля, -лі, ж. = картопля. У городах чого там, немає?... Капуста, морквини, огірочки, стрючечки, квасоля, кантопля.
Криса, -си, ж. Крыса. Вигляда, мов криса з крупів.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Росплющати, -ща́ю, -єш, сов. в. росплю́щити, -щу, -щиш, гл.
1) О глазахъ: раскрывать, раскрыть. Василь расплющив трохи сонні очі.
2) Раздавливать, раздавить, расплющивать, расплющить. Не стромляй пальців у двері, бо росплющать.
Ткання, -ня́, с.
1) Тканье.
2) Утокъ. Основа нитяна, а ткання вовняне.
3) = тканина 1. Ткання цесарське штуками і шите.
4) д'яволове ткання. Говорятъ о болѣзни глазъ.
5) чортове ткання. Говоритъ, когда не могутъ найти нитки или чего другого.
