Велич, -чі, ж. Громадина, громада. Воли в його велич. Велич був покійний чумак. Ліс у мене стародавній, добрий; дуби — велич усе. Дівка така велич.
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ.
1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Хоч гірше, аби инше.
2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Ми ще гірше здивувались.
Голобельний, -а, -е. 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ.
2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.
Ослін, -лону, м. Продолговатая скамья. Ти сядеш на лавці, а я на ослоні. 2) Станокъ у колесника, на которомъ тешуть. Ум. ослінець, ослінчик, ослоник, ослононько. Посаджала на ослононьку. Ой сядь на ослоник.
Пограбнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли.
Попривертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и привернути, но во множествѣ.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору.
Сутий, -а, -е. 1) Сущій, настоящій. 2) Обильный? Дала коню вівса, сіна, а милому меду, вина, і сутую вечероньку. Спорядили обід сутий.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
Чикати, -каю, -єш, гл.
1) Рѣзать ножемъ, ножницами.
2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат.
