Відсікати, -каю, -єш, сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу.
Деше́вість, -вости, ж. = Дешевня.
Мед, -ду, м.
1) Медъ. Нуте ви, бджоли!.. приносьте густії меди і рівнії воски. На солодкім меду обізватися. Заговорить сладкорѣчиво. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, — ой хто ж мене молодую та й додому доведе? Обізвався козак на солодкім меду: « Гуляй, гуляй, чорнобрива, я додому доведу»!
2) Медъ (напитокъ). Один сидить копець столу мед-вино кружає. Ум. меде́ць. Медок, медочок. В першому кубці медок-солодок.
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Походець, -дця, м. Ум. отъ похід.
Присхнути, -ну́, -не́ш, гл. Присохнуть. Присхне, як на собаці.
Сумління, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Постава свята, а сумління злодійське.
Терція, -ції, ж. Названіе 6-ой большей струны бандуры или кобзы.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Білі рушники — шовкові тороки. Ум. торочок.
Укисати, -саю, -єш, сов. в. укиснути, -ну, -неш, гл. Дѣлаться, сдѣлаться кислымъ (о тѣстѣ).
