Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Божник, -ка, м. = біжник. Божник із шитим рушником округи.
2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ.
3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Ум. божничок.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ.
Досади́ти Cм. досаждати.
За́світла нар. Засвѣтло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Поссати, ссу, ссе́ш, гл. Пососать.
Прозірність, -ности, ж. Прозрачность.
Цюдою нар. = сюдо́ю.