Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скруха

Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. Гол. III. 385. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 145.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРУХА"
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл. 1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір. Стор. II. 165. 2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Мнж. 136. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. КС. 1882. ІІІ. 612. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла. Мнж. 121.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. Ном. стр. 284, № 1894. мов корова злизала язиком. Рудч. Ск. II. 176. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав. Мир. ХРВ.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Перепонка, -ки, ж. Косая планка, прибитая къ воротамъ. Харьк. у.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Семиперсний, -а, -е. ? Семиперсну могилу висипали, з семип'яделної пищалі подзвонили. Мет. 441.
Стариґай, ґая, м. = стариган. Конст. у.
Туленик, -ка, м. Разновидность книша 1. МУЕ. III. 160.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.