Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскіш

Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Ном. № 1718. Степи-поля! роскіш моя! Ном. №10112. Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. Чуб. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Мет. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Мет. Ум. роскішенька, роскошеньки. Мет. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКІШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКІШ"
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Начхати, -ха́ю, -єш, гл. Начихать. начхати мені на тебе! Плевать мнѣ на тебя! Начхав йому!
Пистоль, -ля, м. Пистолета. К. ЧР. 3. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо. Ном.
Підливання, -ня, с. Подливаніе.
Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Чев'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть. Не кошеня чогось усе чев'ядіє. Борз. у.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Г. Барв. 319. Шупить Сірко, де кабана смалять. Ком. Пр. № 538. Та я то трохи і в картах шуплю. Г.-Арт. (О. 1861. III. 99).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКІШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.