Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок.
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу.
Сапа, -пи, ж. Кирка для выпалыванія сорныхъ травъ, для окучиванія растеній. Роспочинається полоття; народ висипає, як та хмара, як та орда, з сапами. Сапа мав деревяне держівно = фіст, вправлене в зелізне вухо, що вистав з плоскої зелізної жмені. Ум. сапка, сапочка.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря.
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. 2) Ломить. Е, судомить мене щось.
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував.
Чередільниця, -ці, ж. Вѣдьма, отнимающая у коровъ молоко.