До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Земляни́й, -а́, -е́ 1) Земляной. Хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляна хата. 2) Земной. Честь Богу, слава на високім небі, а людям спокій на землянім подолі. 3) Владѣющій значительнымъ количествомъ земли. Земляний чоловік. 4) земляне́ вугі́лля. Каменный уголь. 5) земляні гру́ші. Раст. Helianthus tuberosus L. 6) земляне́ ма́сло. Раст. Aetalium Septicum Fries. 7) земляна́ олі́я. Нефть, керосинъ. 8) земляни́й рак. Медвѣдка.
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва.
Казочка, -ки, ж. Ум. отъ казка.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Оставити Cм. оставляти.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Поганяйло коло коней. 2) Бичъ, кнутъ.
Розбелькотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Разболтаться.
Тереновий, -а, -е. Сдѣлавный изъ терна. Теренова наливка.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав.
2) Трещать, скрипѣть.
3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ).
