Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

визначувати

Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЗНАЧУВАТИ"
Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась. МВ. ІІ. 34.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Ліще́бник, -ка, м. Орѣшникъ. Сумск. у.
Обіперти, -ся. Cм. обпірати, -ся.
Покрити, -ся. Cм. покривати, -ся.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. Н. Вол. у.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити. К. Досв. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЗНАЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.