Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розморщувати

Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМОРЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗМОРЩУВАТИ"
Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. І. 116. Х. Сб. ѴІІ. 416. Мил. М. 95. Ув. бешишище. Мил. М. 96.
Забре́нькнути, -кну, -неш, гл. = бренькнути. Ще раз забренькли струни всі. Млак. 73.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Мотлоши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Превращать въ хламъ, въ куски. 2) Колотить. Мотлошив мене. Н. Вол. у.
Нала́дити, -джу, -диш, наладна́ти, -на́ю, -єш, наладнува́ти, -ную, -єш, гл. = налагодити. Наладив дід хижу для бабки. Ном. № 7580.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города. Ворон. г.
Покоївчин, -на, -не. Принадлежащій горничной. Желех.
Пообпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Опиться (о многихъ).
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗМОРЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.