Вольно нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б'ють більно. не вільно. Нельзя.
Ґа́ра, -ри, ж. 1) Пазъ, глубокая, но не сквозная продолговатая желобовина для вставки досокъ (напр. въ столбѣ забора), притесанныхъ брусьевъ и пр. Cм. еще навій. 2) Повозка съ ящикомъ для возки земли, песку.
Дрібни́стий, -а, -е. = дрібний.
Кулачки, -чок ж., мн. уличный бой, драка кулаками для забавы, состязанія въ силѣ.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового.
Неприродний, -а, -е. Неестественный, ненатуральный.
Оксамитка, -ки, ж. Бархатка. Чорна оксамитка.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали.
2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Ополиста груша.
Розгавкатися, -каюся, -єшся, гл. О собакахъ: разлаяться.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату.
