Дохли́на, -ни, ж. Дохлятина.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Радимось, як городи засіваємо. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Клюхта, -ти, ж. Паяльная трубка (у трубочниковъ).
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл.
1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу.
2) Портить, испортить.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Сербщина, -ни, ж. Сербія.
Шрубель, -бля, м. Зубило.
