Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі.
Вечірня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув.
Ковалисько, -ка, м. Ув. отъ коваль. У коваля того був старий батько... От ковалисько посилав... по свого батька.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Копій камінь довбе.
Куделя, -лі, ж.
1) Шерсть, а также плохой ленъ или пенька, приготовленные для пряжи и привязанные на прясницю. Куделя вовни.
2) Насмѣшливо: шиньонъ. Якіїсь мучились там птахи (= жінки) з куделями на головах. Ум. куде́лечка, куде́лька. Ви, молодички, не їли, не спали, ночі не спали, — куделечки пряла.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Правичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ правиця. 2) Дѣвственница.
Розмахувати, -хую, -єш, сов. в. розмаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Размахивать, размахать, махая раскачать. Еней чим дуж спис розмахав. Розмахував руками. Стануть палить степи: вийде чоловік у поле, викреше огню, положить його у соломяний віхоть, розмахи гарненько да й кине. 2) Развѣвать, развѣять, распустить по вѣтру. Над моїми воротами чорненькая хмара.... А я тую чорну хмару пером розмахаю. Попіл вітром розмахало. Вітер по полю слова розмахав.
Свинушник, -ка, м. Раст. Salvia verticillata L.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим.
