Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прип'ясти

Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИП'ЯСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИП'ЯСТИ"
Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь. Кв.
Зжури́ти, -рю́, -риш, гл. Изсушить печалью. Журба мене зжурила.
Капелиста, -ти, м. Музыкантъ. А ви, пани капелисти, танцю мі заграйте. Гол. А заграйте, капелисти, та не дуже дрібно. К. С. 1883. XI. 521.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. Ном. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Перетремтіти, -мчу, -тиш, гл. Передрожать.
Погризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Погрызться. 2) Поссориться. Се не собаки, се два брати, що погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Харьк. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИП'ЯСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.