Біль I, білі или белі (зват. п. біле и беле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой беле моя, тонка беле! Стоять намети як біль біленькі. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Всю ніч не спала, біль сукала. Я з тебе, біле, плахту витчу. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбить. 5) Сало. Ум. білечка. Забери собі біль-білечку.
Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Мазну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Поросхитувати, -тую, -єш, гл. Раскачать, расшатать (во множествѣ).
Скубтися, -буся, -бешся, гл. Драть другъ друга за волоса. Пани скубуться, а в мужиків чуби болять.
Суговора, -ри, ж. Разговоръ. Одпровожали її хто сміхом, хто кивом, суговорою, а хто дивом щирим. Ум. суговірка.
