Звечорі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Повечерѣть.
Мілі́ти, -лію, -єш, гл. Мелѣть.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Cм. наволоком.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата!
2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ум. носатенький.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить.
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Час приходить умірати, нікому поради дати. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду.
Прихильність, -ности, ж. Расположеніе, склонность. Прихильність до своєї віри.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Шавкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть, издавая обычные при ѣденіи звуки. Ти собаку в хату впустила, чи що? Хто се тут шавкає?
