Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. На ласий шматочок найдеться куточок. 2) — на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ласий, як кіт на сало. До грошей я не дуже ласий. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. 2) Лежебока, лѣнтяй.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Та наламним квіточок, та забавим діточок.
Небезпечно нар. Опасно.
Папороша, -ші, ж. Пороша. Ум. папоро́шенька. А вчора звечора папорошенька впала.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
Спідній, -я, -є. Нижній, исподній. Фе! сказала Катерина, закопиливши спідню губу. Спідня щелепа. Спідня одежа.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.
