Зстарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Кусі! Cм. кусати.
Линя́ти, -няю, -єш, гл. 1) Линять, терять цвѣтъ. 2) Линять, лишаться шерсти, ронять перья. За тим вовк не линяє, що в комору часто никає.
На́моржень, -жня, м. Толстая жердь, идущая параллельно съ полозомъ саней, выше его, къ которой прикрѣпляется верхній конецъ копилів.
Насіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду.
Передвзяття и передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх.
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш.
