Виноградочок, -чку, м. Ум. отъ виноград.
Виучити, (-ся), -чу, (-ся), -чиш, (-ся), гл. = вивчати, -ся.
Вінок, -нка, м.
1) Вѣнокъ. Єдин цвіт не робить вінка. Голе й босе, а голова в вінку. У його в дворі — як у віночку.
2) Дѣвство, дѣвственностъ. загубити вінок. Потерять дѣвственность. Удівонька свою дочку била: де ти, дочко, вінок загубила?
3) вінок цибулі. Вить со вплетомъ луковиць. На горищі два вінки цибулі. Ум. віночок.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила.
За́рва, -ви, ж. Обрывъ, глыба земли.
Ласкавий, ласкав, -а, -е. 1) Милостивый, благосклонный, снисходительный. Прошу, будьте ласкаві, не во тів вам! Пані моя ласкавая, я би м тобі щось сказала.
2) Кроткій, смирный, добрый, ласковый, привѣтливый, любезный. Ласкаве телятко дві матки ссе. Що в тебе, багачу, кози та. овечки, а в мене, багачу, ласкаві словечки. Вона ж мене сушить, вона ж мене в'ялить все ласкавими словами. Забарив нас ласкавими словами. будь ласкав, будьте ласкаві! Пожалуйста! Будь такъ добръ, будьте такъ добры! Та встань, будь ласкав, пане свату! Кн. Пустіть, будьте ласкаві! Ум. ласкаве́нький.
Островя́ниця, ці, ж. 1) Стволъ дерева съ сучками, вбитый нижнимъ концемъ въ землю, — на сучья его набрасываютъ для просушки сѣно. 2) Родъ копны, въ которую складываютъ для просушки снопы конопли.
Поїздовий, -а, -е. Относящійся къ свадебному поѣзду. Пісні поїздові співають дружки і свашки.
Сколотина, -ни, ж. Чаще во мн. ч. Пахтанье, жидкость, остающаяся послѣ сбивки масла.
Чутний, -а, -е. 1) Слышный. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше.
2) Чуткій. Чутний я на ніс.
