Аа́куватий, -а, -е. Употребляющій великорусскую акающую рѣчь. Аакувата Русь.
Байдиґи, -диґ, ж. мн. Въ выраж.: байдиґи плести. Говорить вздоръ.
Болотний, -а, -е. Болотный, болотистый. Болотня вода не погожа. — соловейко. Шутливо: лягушка.
Кибалка, -ки, ж. Родъ головного женскаго убора. Впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. (В старовину молода) в понеділок не очіпок, а кораблик мала, або білую кибалку любо надівала. Ум. киба́лочка. Крають китаєчку, зшиють кибалочку та на твою головочку. Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку.
Ме́кнути Cм. мекати.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Я вже й сам не раз про се мізкував. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный.
2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Однорал, -ла, м. Генералъ. Де мій милий ночує? Ой ці з одноралом въ чужім краю на залозі? Голов. І. 285.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Попіддрочувати, -чую, -єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться.
