Ада́мів, -мова, -ве. Принадлежащій Адаму. Ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.). 2) Родъ паука. 3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum. 4) Раст. Eryngium campestre L. Ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. б) Valeriana dubia. Ада́мові ві́вці. 1) Верблюды. 2) Степной миражъ. Ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ.
Бельбухи, -хів Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Cм. тельбухи.
Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Гости́нець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Якого ти мені, тату, гостинця купив? 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Аж тут два люде гостинцем їдуть. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только въ 1-мъ значеніи). Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист.
Назбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Насобирать. Пішло, дровець назбірало да протопило хату.
Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Слівце од видавництва.
Сласно нар. Лакомо. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Сласно їла.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый.
