Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повисипати

Повисипати, -па́ю, -єш, гл. Высыпать (во множествѣ). Повикидай скарби свої на смітник і золото повисипай у воду. К. Іов. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСИПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСИПАТИ"
Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать. Мнж. 109.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс.
Марнотра́тний, -а, -е. Расточительный.
Невважливість, -вости, ж. = невважність. Левиц. Пов. 261.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Притюкнути, -ну, -неш, гл. Крикнуть въ догонку, въ добавленіе: тю.
Семряга, -ги, ж. = семеряга. Хоч в семрязі, аби в добрі зв'язі. Ном. № 11250. Ум. семряжка.
Тушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117.
Учалювати, -люю, -єш, гл. Прикрѣплять плотъ на мѣстѣ разгрузки. Мнж. 180.
Христоносець, -сця, м. Христоносецъ. Годився, не хрестився, а був христоносець. (Загадка: оселъ). Ном., стр. 293, № 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСИПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.