Багно, -на, с. 1) Болото, топь, глубокая грязь. Як їхав, то й попав у саме багно, кобила загрузла по саме стегно. Кобила ізблудила і попала у багно і застряла по стегно. Загруз у болоті і ніяк з багна і очеретяного коріння не виплутається. В крові так, мов в багні, бродив. 2) Грязь. Умийтеся, образ божий багном не скверніте. 3) Раст. Ledum palustre. Cм. багонник. Ув. багнище, багнисько.
Бардочка, -ки, ж. Ум. отъ барда.
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. З лоба очі висмикати.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться.
2) Смыливаться (о мылѣ).
Кабан, -на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. Ум. кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. кабанюга.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська.
Мля́вий, -а, -е. Вялый, слабый. Її... организм був зроду нервовий, млявий і втомливий. Він дав мені знарошне серце мляве. — вода. Неосвѣжающая вода.
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
