Водопілля, -ля, с.
1) Наводненіе.
2) Приливъ.
Зі́ра, -ри, ж. Звѣзда. Не зіра то зійде, — Бог із неба снійде. Cм. зірка.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Нази́рити, -рю, -риш, гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. Назирив він коненя на ярмарку. Стемніло. Назирив я в полі — огонь кладуть хлопці, ночують.
Посмалити, -лю́, -лиш, гл. Опалить, обжечь. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила. Та одна діброва не горіла, соловейкові крильця посмалила.
Провіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. провірити, -рю, -риш, гл. = перевіряти, перевірити.
Роговий, -а, -е. 1) Роговой, сдѣланный изъ рога. Рогове тіло Бог перемінив на таке, як у нас тепер, а рогового тіла оставив тільки на кінці пальців. Їздив Василько в військо служити, заслужив собі три свистілоньки: єдную — золотую, а другую — мідяную, а третюю — роговую. 2) Угловой, находящійся на углу. Рогова хата. 3) Рогова худоба. Рогатый скотъ. Здоровля в сей дом на челядоньку, щастячка на двір на худобоньку, на худобоньку на роговую.
Самовидець, -дця, м. Очевидець. Були самовидцями.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
Хлоп, -па, м.
1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб.
2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ув. хлопи́ще.
